Пункт дев»ятий

Коли прийшов новий набір – то ми довго не могли їх запам»ятати. Тому перші 5 зібрань ми починали зі знайомства. Перше знайомство: кожен називає своє ім»я і улюблену річ;

Друге: ім»я і домашню тваринку;

Третє: ім»я і найкумеднішу ситуацію;

Четверте: я не памятаю;

П»яте знайомтсво ми почали зі складання казки. Формату: я починаю – ти продовжуєш…

Казочка вийшла веселою. Навіть дуже..

Сюжет такий – наша молодіжка залишилася ночувати у офісі. Спочатку ми пили чай, аж раптом….  У вікно лізе Чупакабра! Вона шукає качан кукурудзи, який тут був під час нашого першого приходу і котрий ми того ж дня і викинули. Ми починаємо відбиватися від Чупакабри системниками і канцтоварами. Чудовисько лякається і біжить плакати в ЖЖ. А тим часом через вікно пролазять 300 спартанців. Ми їх лякаємося і біжимо ховатися на кухню. Коли Чупік плаче в ЖЖ, звідти вилазять Синя Беретка і Червона Шапочка. Синя Беретка б»є Червону Шапочку і виганяє Чупакабру з ЖЖ. Тим часом журналісти зголодініли на кухні, пішли на вилазку, зловили 8 спартанців і з»їли їх. До ранку не залишилося жодного спартанця, а їхніми кісточками ми намагалися окурити Чупіка. Але він відмовився, мотивуючи це тим, що він вже укурений. Всі кричать: «Слава Ктулху!» і виганяють Чупакабру з офісу.

Ось така от казочка.

Висновок: Журналісти не бояться нічого. Навіть Чупакабри.