Пункт шостий.

Людина не може жити без спілкування. А журналіст тим більше. Без спілкування він перетворюється на звичайного обивателя, котрих безліч у натовпі. Спілкування може бути тет-а-тет, розмова у компанії, віртуальне, телефонна розмова.

Тет-а-тет ми з нашими колегами по моложці можемо поспілкуватится в ЖЖ та в коридорі(до речі, там чудове підвіконня- таке зручне!!)

У компанії ми спілкуємося завжди. Як тільки-но збирається молодіжка, починаються сміх, пісні і крики.

Телефонними розмовами ми не розкошуємо – бо «безлімітки»у нас немає. А жаль((( і тому з людьми, котрі від нас далеко, або живуть в сусідньому районі міста ми спілкуємося віртуально. Для цього існує «Контакт». Ну да, це він притягує людей до комп»ютера, а аж ніяк не робота. Як всі звикли думати…  А в редакції нас завжди відганяють від компа, щоб ми не сиділи в контакті. Вони вбивають нашу тягу до спілкування!

Висновок: журналістам для того, щоб бути журналістом потрібне спілкування. Тому не відганяйте нас від інтернету!!! Будь ласка!