Гуртожиток… Під час промовляння цього слова у студентській спільноті мною помічено: двоє здригнулися, одна дівчина загадково посміхнулась, троє здивовано повернули голову у мій бік та один хлопець мало не захлинувся чаєм, який того моменту саме вживав у якості обіду. Отож я вирішила розібратися – що воно таке – студентська «общага». Після тижневого вештання гуртожитками і спілкування із тамтешніми жителями з’ясувалося наступне: проживання у цих «теплицях студентства» схоже чи то на комунізм, коли усе спільне і ніхто не від кого не криється, чи то на «Зоряні війни» Джорджа Лукаса. Чому? Зараз спробую пояснити…
Епізод Перший: Прихована загроза
Вахтер…Це тільки у піснях про всякі там білі шпалери та чорний посуд вахтера люблять, поважають і чмокають, а у житті… У справжньому гуртожитковому існуванні ці «тітоньки на вході» спричиняють лише клопіт та розлад шлунку. У особливо клінічних випадках – гикавку після чергового відвідання тітонькою кімнати студентів. Вахтер – це реальна прихована загроза студентських гуртожитків – ні тобі друзів провести, ні тобі вечірку влаштувати…
Епізод Другий: Атака клонів
Всі кімнати однакові. Однаковісінькі. Ну зовсім-зовсім-зовсім схожі одна на одну. Кількість ліжок у розрахунку одне спальне місце – одна людина гуртожиткового типу, кілька столів, шафа, можливо – бра або щось на кшталт неї. Але загалом усе стандартне: на поверх приходиться кілька кімнат, вбиральня жіноча, вбиральня чоловіча, душ, кухня. Можливі, звісно, винятки, коли у кімнаті є і вбиральня і кухня, але то екземпляри поодинокі і переважно Київські. Але задля справедливості мушу зазначити: жоден з опитаних мною студентів-київлян таким першокласним гуртожитком не похвалився.
Епізод Третій: Помста ситхів
Таргани… Яке чарівне слово… Моторошне, неприємне, але чарівне. А знаєте чому? Тому що за глибоким переконанням жителів гуртожитку таргани мають у своєму арсеналі кілька трюків професійних магів. Насамперед трюк безсмертя - скільки не трави, а менше все одно не стає. Більше того – чим більше ти намагаєшся їх позбутися, тим більше вірогідність того, що тобі помстяться – вночі пройдуться якоюсь частиною твого тіла, або просто проберуться до пакетика з улюбленою їжею. Один мій товариш навіть знайшов спільну мову із «своїми тарганчиками»… Першого – того що побільше – назвав Федею, другого – руденького – Васею. А потім, коли одного дня тарганів виявилося вже три, хлопець дуже здивувався і вирішив, що хтось із «його тваринок» був дівчинкою. Уявіть собі, як здивувався професор, коли під час лекції у нього запитали, як визначити стать таргана.
Епізод Четвертий: Нова надія
Кожного року у гуртожиток заселяються нові першокурсники. Саме на них сподіваються коменданти, вахтери, старости поверхів… Усі вони свято і до останнього вірять у те, що ось перший курс буде набагато кращим, добрішим, спокійнішим… І кожного разу бешкетні й веселі студенти-першокурсники руйнують їх надії на радість своїм старшим сусідам. Життя триває!
Епізод П’ятий: Імперія завдає удар у відповідь
Як там кажуть? Сусіди – то твоя совість? Угу. А ще – взагалі зовсім особливий вид людей. Вони не розуміють твого бажання «заспівати оту кльову пісеньку» об 11 годині ночі, не підтримають глобальну вечірку у вашій кімнаті в період сесії та взагалі просять поводитися тихіше. Сусіди – е твоє альтер-его, яке кожної миті може вибухнути лайкою абощо. Ну і, звісно ж, сваритися із сусідами не варто, бо кожна сварка тобі ж вийде боком – іще одним обідом, зготованим самостійно…
Епізод Шостий: Повернення джедая
Новий учбовий рік, нові турботи і знову ті самі студенти поселяються у ті самі гуртожитки. «Вони повертаються!», - із жахом думають коменданти гуртожитків та «бабусі на вході». І, хе-хе, вони знову будуть гуляти, розважатися і веселитися, бо таке воно – студентське життя. Таке є, таким і має бути:)
Автор статті: Юлія @ Angel
Окрема подяка: всіх моїм друзям, які чесно розповідали про життя у гуртожитках Кременчука, Полтави, Києва, Харкова; а також – Вікторії, яка допомогла нам із фото.
|