Лише зараз, коли я обіймаю його за плечі, мені стає страшенно шкода. Він такий світлий та позитивний, а я – мерзенна та егоїстична. І як він лише терпить мене? Я різна. Патологічно вірна – зрадлива; весела – сумна; добра – зла; ніжна – жорстока; жаліслива – кам»яна; твоя – зависла у просторі._____   О, як же б я хотіла бути такою, якою ти малюєш мене у своїй уяві. Як би я хотіла співпадати з вигаданим тобою образом. Та я не можу. І від цього перчить в горлі і паморочиться в голові. Та тобі відоме прощення. Ти один з небагатьох, кому вдалося мене приручити і отримати частинку мого душевного тепла. Частинку, бо віддавши все я згорю. Я палатиму, і мій попіл летітиме по вітру. Десь у напрямку... Цікаво, чи є там метро? І куди їдуть бабусі о шостій годині ранку? Прокинеться – спитаю.   Я все руйную своїми руками. Довго шукаю виходи, а потім одним махом добиваю. І навіщо? І чому я не можу просто спокійно жити?   Я вимагаю від тебе уваги, а в тебе просто немає на мене часу. Завжди не вистачає. І уваги, і часу. Мені – першого, тобі – останього.   Я присвячую тобі вірші, а ти... Незнаю, що ти. Завжди хотіла дізнатися, що там у тебе в голові твориться. Що ти там думаєш про мене і чи думаєш взагалі? І чи я тобі потрібна? Але сон розвіється, а питання задане не буде. Я просто не зможу спитати. Чого? Дурна, мабуть. Не зможу і все тут.   Десять днів ти сидів у своєму роумінгу. Десять днів я набирала номер і слухала «абонент не може...». Потім знову набирала і знову слухала. І чекала. І чекаючи, паралельно відшивала всіляких уродів, які так і поривалися увести у тебе твоє ж дівча. Та ти про це не дізнаєшся. Кумедно. Хоча, читати наче вмієш... Не знаю нічого. Чим більше живу, тим менше знаю.   Якого кольору ваші панцу? Він каже «не знаю, до чого це котиться. Але серце навряд чи витерпить ці муки». А я не розумію, чого він так шорти не любить? Хоча, я теж їх не ношу))) Вчимо японську..._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.................................