Будинку я і не помітив

Жовтий двоповерховий будинок у центрі міста можна взагалі не помітити. Навіть після того, як сто разів проходиш повз нього. Він такий самий, як інші старі будинки в місті – трохи з щілинами, деінде з битими вікнами, та, буває, живуть люди й у гірших умовах. Проте, справа в тому, що по Карла Маркса, 5 ніхто вже давненько не живе й ніхто про це не знає.

Погода у будинку
Покинутий будинок ще й у самісінькому центрі міста – здавалося б, це легенда, до того ж, з елементами фантастики. Ми й самі б не знайшли його, аби не підказали учасники нічних квестів. Вирішивши переконатися у містичності цієї будівлі, журналісти «КП» вирушили на місце. Те, що будинок не дуже схожий на покинутий – факт. Ззовні прибита свіжа табличка з назвою вулиці та номером будівлі.
А от видовище усередині, чесно кажучи, не для нервових. З порога у ніс б’є бридкий сморід, вибачте, лайна. Хол будинку засмічений якимись матрацами, газетними сторінками та осколками битих вікон. Ситуація у квартирах дещо краща. Тут ще залишилися сліди перебування колишніх господарів. Наприклад, у кімнаті, яка слугувала за кухню, все ще тримається радянських часів плитка.
Погода у будинку – не льотна. Незважаючи на те, що на вулиці  – плюсова температура, усередині будинку – зима. На підлозі кількох кімнат ми зняли справжні поклади товстої криги. Проте, виходячи з кількості різноманітних ковдр, шматків від диванів та ліжок часів дідів-прадідів, тут таки інколи з’являються пожильці. Ймовірніше, місцеві бомжі не проти використовувати покинуте житло в якості свого власного. Звісно, всі вікна розтрощені, але деякі – забиті дерев’яними дощечками.

Законна антисанітарія
Проте, як виявилося, зарадити антисанітарії міська санстанція нічим не може. Як і оштрафувати власника будинку. Завідувач комунального відділення міськСЕС Микола Закіпний розповів, що жодної скарги на загрозливий стан будинку або неадекватну поведінку його «постояльців» від мешканців району до санстанції не надходило. А за власної ініціативи здійснити перевірку СЕС не може. За словами Миколи Закіпного, санітарні лікарі не мають правових підстав для таких дій: «Земля у місті належить міськраді, вони і мають стежити за порядком. Ми ж навіть не маємо жодних правил для жилих будинків».

Кому належатиме безхазяйне майно?
Пересічний громадянин може лише помріяти про несподівану спадщину від далекого родича-мільйонера. Кременчуцька влада замислилася над тим, кому віддавати безхазяйну нерухомість, і вирішила – у комунальну власність. 6 березня міськвиконком затвердив положення «Про облік та використання безхайного майна та відумерлої спадщини у Кременчуці».
Із відумерлою спадщиною все зрозуміло – не залишилося спадкоємців, звісно, майно переходить громаді. А от із безхазяйним майном – складніше. Згідно з визначенням, це майно, яке не має власника або власник якого невідомий. Спеціальна комісія надасть статус – безхайне і, якщо власника не встановлять упродовж року, тоді міська влада готуватиме заяву до суду про передачу майна в комунальну власність. Що стосується рухомого майна, то коли упродовж 6-ти місяців після публікації оголошення власника не знайшли і він не заявив про своє право, то рухоме майно переходить громаді.
Повідомляти міську владу про безхазяйну нерухомість повинні підприємства, установи та громадяни, яким стало відомо про таке майно.
Якщо у ході комісійного обстеження об’єкта буде виявлено його руйнацію, комісія надає пропозиції щодо припинення права власності на такий об’єкт з метою використання земельної ділянки, на якій він був розташований.
З одного боку, затверджений документ допоможе знайти нових господарів для численних руїн у приватному секторі, адже для того, щоб кожному кременчужанину виділити законні 10 соток землі, її не вистачає. Але спритники з нерухомості завжди знайдуть можливість, щоб переділити дефіцитну землю у власних інтересах.

Недоторкана власність
Якщо господарі забули про свою власність й у покинутому будинку оселилися бомжі – значить, так тому і бути. Юристи запевняють: коли йдеться про приватну власність, то господар сам вирішує, яким чином використовувати нерухомість, й ніхто не в праві йому диктувати.
— Ніхто не має права примусити господаря навести порядок у власному будинку, – коментує юрист фірми «Юрбізнесконсалтинг» Валерій Лашин.  – Щоправда, якщо сусіди звернуться до міської влади чи інспектуючих служб: пожежної, СЕС, зі скаргами на потенційну небезпеку об’єкта для оточуючих, лише так можна вплинути на власника. Тобто, якщо порушуються права інших осіб, тоді відповідні служби відреагують, а без таких сигналів втручатися у справи власника ніхто не має права.
У випадку з буд. 5 по вул. К. Маркса ми звернулися до найближчих сусідів – міського управління освіти. Керівник міськуо Геннадій Москалик зазначив, що взагалі не знає, хто проживає поряд, жодних скарг чи нарікань у нього на сусідів немає.
Сторінку підготували Олена УСКОВА та Лариса ГОРИСЛАВЕЦЬ