Михайло Тодика протягом двадцяти років, незважаючи на заборони органів охорони здоров’я, лікував людей препаратом, який винайшов власноруч. Лікував успішно, від радикуліту, застуди, гастриту, простатиту, артриту, склерозу,  тромбофлебіту, ішемії, цирозу і навіть від раку, виставляючи себе під перехресний вогонь чиновників і лікарів. Як писали в пресі того часу, «Тодика переступав закон, пускаючись зціляти без лікарського диплома на руках». Лютували у першу чергу через те, що до офіційної медицини Михайло Петрович, кандидат географічних наук, відношення не мав. Але, незважаючи на обвинувачення й заборони, він продовжував допомагати людям.
— З 6 години ранку в нашій кишинівській квартирі вишиковувалася довга черга, — згадує його син Андрій. — Люди з усього СРСР стояли до півночі, щоб потрапити до батька й одержати з його рук заповітне зілля. Ні, він нікого не оглядав і діагнозів не ставив. Усім рекомендував приходити з лікарським висновком. А почалося все з його радикуліту, який одного разу так «схопив», що тато не міг ні встати, ні сісти. Шнурки на черевиках ми, рідні, йому зав’язували. Тоді він вирішив спробувати власне зілля, поєднуючи волоський горіх молочної спілості з гасом. Виявилося — діє! Радикуліт пройшов, а заодно виявилося, що зникають ущільнення (інфільтрати) від уколів, зроблених у госпіталі під час війни.
Так у родину Тодики при-йшов унікальний рецепт засобу, який пізніше отримав назву «Тодикамп».
— Батько спочатку на собі все випробовував, — говорить Андрій. — Лікував різні хвороби, а потім родичі почали просити «полікуватися». Так збільшувалася і кількість зцілених, і число «хвороб», від яких їх тато рятував.

Погрожували в’язницею й «психушкою»
Після того, як Михайло Петрович свою ідею розвинув і переконався у чудодійному ефекті придуманого ним засобу, наступні 20 років життя він присвятив вирішенню головного завдання: препарат, що повернув йому здоров’я, повинен стати відомим і доступним людям. Родичі, друзі й товариші по службі позбувалися від своїх хвороб. Він лікував, терпляче переживаючи наклепи й кляузи, перевірки Міністерства охорони  здоров’я й вимоги «кинути це знахарство».
— За 20 років, поки батько був живий, — згадує Андрій Тодика, — усяке бувало. Забороняли йому лікувати, погрожували… Але знаходились  люди, вилікувані батьком, які могли впливати й на ЦК КП Молдови. І він знову продовжував допомагати страждаючим пацієнтам. Усяке було… Влада погрожували йому «психушкою», в’язницею, але люди, які приїжджали на лікування зі всіх куточків Радянського Союзу, вимагали залишити в спокої того, хто давав їм надію на видужання.
У полеміці з Міністерством охорони здоров’я Михайло Петрович оперував не списками тих, кого вилікував, а більше автографами космонавта Поповича й співака Кобзона, вдячними листами академіка Марчука й поета Льва Ошаніна, клопотаннями з онкодиспансерів і зізнаннями лікарів, які вилікувалися. Як свого його приймали в Зоряному містечку й у багатьох «високих кабінетах».

Не панацея, а «каталізатор зцілення»
— Ніхто не стверджує, що «Тодикамп» — це панацея від усіх хвороб, — говорить Андрій Тодика. — Це засіб, який поки що треба називати засобом народної медицини, — він не лікує саме захворювання, а впливає на імунну систему людини, підсилює  її, тим самим дозволяючи організму почати боротьбу з безпосередніми причинами, які викликали хворобу. І мама, і брат (народний цілитель), і я намагаємося продовжувати справу батька, який помер 20 років тому. Тільки родині  відома унікальна рецептура цього препарату, який допомагає перемагати найрізноманітніші захворювання, аж до онкологічних. При приготуванні натурального лікарського препарату, звичайно ж, велику роль відіграють компоненти, але одного цього недостатньо. Є маса нюансів, без яких ніколи не вийде справжній «Тодикамп».
Інше питання, що знаходяться нечистоплотні ділки, яким дуже хочеться нажитися на чужій ідеї: батька немає в живих, проте з’явилася маса «учнів» і «послідовників», яким, начебто, був переданий рецепт приготування препарату й методика лікування «самим Михайлом Петровичем». Хтось із них справді намагається допомагати людям у міру своїх можливостей, хтось вирішив просто в мутній воді рибку половити. Але родина Тодиків має твердий намір дати людям справжній «Тодикамп».
У Росії, у Волгограді він уже офіційно випускається як препарат для тварин під назвою «Тодикамп-Ідеал». І ми зробимо все, щоб отримати необхідні документи й почати його випуск у промислових обсягах, щоб він з’явився в кожній аптеці Молдови, — говорить син цілителя. — Він ефективний, доступний, і його потребують люди.

Лідія ТКАЧ.
Фото з архіву родини Тодиків.

Коментар фахівця
Геннадій Малахов, народний цілитель, ведучий телепрограми «Малахов + »: — «Тодикамп», зроблений на особливому очищеному від парафінів гасі, дозволений офіційною медициною до застосування в якості додаткового супутнього лікування при онкології й ряді інших захворювань або альтернативного лікування, коли методи офіційної медицини неприйнятні, або коли хворий не згодний із ними.
В останні роки цей «Тодикамп» почав пробивати дорогу в офіційній медицині. В Америці аналогічний препарат, але на горілці, для лікування онкології й інших захворювань запропонувала лікар Х. Кларк. Але за основу нею взятий не волоський горіх, а чорний, котрий широко розповсюджений в Америці.